Психолог радить

10 "золотих правил" виховання щасливих дітей 
1.Стимулюйте інтелект дитини. Створивши сприятливі умови, можна підвищити розумовий розвиток дитини . Тому - не гайте часу. Пізніше це зробити набагато важче.
 2. Формуйте самоповагу. Висока самооцінка додає сміливості братися за нове, ризикувати і навіть зазнавши невдачі, все-таки перемагати. Необхідно розвивати в дитини такі здібності, прищеплювати такі навички, котрі б вирізняли її з-поміж інших, викликали б повагу ровесників і дорослих. Діти мають знати , що успіх, майбутній добробут залежить від них самих.
 3. Навчіть дитину спілкуватися. Є шість умов, за яких у дитини виробляються корисні навички: • щира любов до батьків дає відчуття захищеності; • приязне ставлення до навколишніх, не лише до близьких і рідних; • зовнішня привабливість: одяг, манери; • можливість спостерігати правильне соціальне спілкування: поведінка батьків, вчителів, ровесників. • Висока самооцінка, а звідси – впевненість у собі; • Мати хоча б середній запас слів, вміти підтримувати розмову.
 4. Пильнуйте, щоб дитина не стала "залежною" від комп’ютера чи телевізора. Телевізор, комп’ютер, як злі чаклуни, здатні красти в дитини години, дні й роки . Надмірне сидіння перед телевізором чи комп’ютером гальмує в дітей розвиток мовлення. Діти стають нервовими, миттєво реагують дією, не намагаючись осмислити та обговорити події. Потрібно залучити дітей до занять спортом, музикою, читанням, корисною роботою, тощо.
 5. Виховуйте відповідальність і порядність. Не лише повсякчас пояснюйте, що таке добре, а що – погано, а й закріплюйте гарні звички, карайте за негідні вчинки, тільки не різкою. За приклад дитині має слугувати гідна поведінка батьків, а пізніше ровесників.
 6. Навчіть дитину шанувати сім’ю. Щоб виростити ніжних і люблячих дітей, оточіть їх піклуванням, ласкою з перших днів життя . Діти мають бачити все тільки добре та розуміти "хочу"і "треба". Любов і повага між членами родини краще за будь-яку лекцію дадуть зрозуміти дитині, що сімейне життя – це,насамперед, рівноправність у стосунках, відповідальність перед коханою людиною, бажання зробити для неї добро, виявляти ніжність та взаємну повагу.
 7. У кожної дитини має бути гарний друг. Друзі, яких виберуть собі ваші діти, впливатимуть на їхні орієнтири й поведінку. Батьки спрямовують і зміцнюють цю дружбу та дбають про якнайширше коло знайомств із ровесниками з благополучних сімей.
 8. Будьте вимогливими. Діти з високою самооцінкою, почуттям власної гідності, вмінням робити щось краще за інших виховуються, як правило, у сім’ях, де до них ставлять високі вимоги:дотримуватися порядку у домі, організовувати своє дозвілля, гідно поводитися. Не будьте тиранами . Запам’ятайте, що відповідальними, розумними й слухняними діти стають не одразу. На це треба витратити роки.
 9. Привчайте дитину до праці. Певною мірою ви можете запрограмувати життєвий успіх своїх дітей. Подбайте, щоб вони без примусу набули трудових навичок, заповніть їх життя цікавими і корисними справами, що вимагають певних зусиль на шляху до успіху . Нехай вчаться долати труднощі.
 10. Не робіть за дітей те, що вони можуть зробити самі. Нехай все перепробують, вчаться на власних помилках. Беруть участь у сімейних нарадах . Нехай якнайраніше привчаються робити щось для інших, особливо, те, що в них добре виходить.
Автор Левченко Т.Г.

Правила спілкування
1. Бiльше читай.
2. Читаючи, намагайся запам’ятати новi слова.
3. Вживай тiльки тi слова, значення яких тобi зрозумiле.
4. Будь чемний не лише у вчинках, але i в словах.
5. Слухай спiврозмовника не перебиваючи.
6. У розмовi не розмахуй руками, не жестикулюй без потреби.
7. Не кажи про присутнiх «вiн» або «вона».
8. До дорослих звертайся на Ви.
9. Не кажи погано або насмiшкувато про вiдсутнiх, завжди висловлюй свою думку про людину їй в обличчя, а не критикуй поза очi.

                                                               Пам’ятка для батьків
                                                 У спілкуванні зі своїми дітьми:
  • Радійте вашому синові, доньці.
  • Розмовляйте з дитиною турботливим, підбадьорюючим тоном.
  • Коли дитина з вами розмовляє, слухайте уважно, не перериваючи.
  • Установіть чіткі та визначені вимоги до дитини.
  • У розмові з дитиною називайте як можна більше предметів, їх ознак, дій з ними.
  • Ваші пояснення повинні бути простими та зрозумілими.
  • Розмовляйте чітко, ясно.
  • Будьте терпелячими.
  • Спочатку запитуйте «що?», а потім «для чого?», «чому?».
  • Заохочуйте в дитини прагнення ставити запитання.
  • Заохочуйте цікавість, пізнання та уяву вашої дитини.
  • Частіше хваліть дитину.
  • Заохочуйте ігри з іншими дітьми.
  • Турбуйтесь про те, щоб у дитини були нові уявлення, про які вона могла б розповісти.
  • Намагайтеся, щоб дитина разом з вами щось робила по господарству.
  • Намагайтесь проявляти інтерес до того, що їй цікаво робити (малювати, співати тощо).
  • Не втрачайте почуття гумору.
  • Грайте з дитиною в різні ігри.
  • Частіше робіть щось спільно, усієї сім’єю.
  • Частіше спілкуйтеся зі спеціалістами, читайте книги про виховання дитини.
Щоб установити довірливі стосунки з дитиною та зберегти їх:
  • Не переривайте дитину, не кажіть, що ви все зрозуміли, не відвертайтесь, поки дитина не закінчила розповідати, інакше кажучи, не давайте їй приводу тривожитись через те, що вас мало цікавить те, про що вона каже.
  • Не ставте забагато запитань.
  • Не примушуйте дитину робити те, до чого вона не готова.
  • Не примушуйте дитину робити що-небудь, якщо вона втомилась, засмучена.
  • Не вигадуйте для дитини багато правил – вона перестане звертати на них увагу.
  • Не виявляйте підвищеного занепокоєння з приводу неочікуваних стрибків у розвитку дитини чи деякого регресу.
  • Не порівнюйте дитину з жодними іншими дітьми.
Матеріал взято на сайті osvita.ua
___________________________________________________________


  1. ____________________________________________________________________
  2. “Хоч би яка у вас відповідальна і складна творча робота була на виробництві, знайте, що вдома на вас чекає ще відповідальніша, ще складніша, ще тонша робота — виховання людини. ”
    В.Сухомлинський

    “Дитина — рентгенівський знімок сім’ї. ”
    А.Макаренко

  3. Поради батькам у вихованні дітей
      Наші діти - це наша старість. Правильне виховання - це наша щаслива старість, погане виховання - це наше майбутнє горе, це наші сльози, це наша провина перед іншими людьми. А. Макаренко
          
    Вчіться та навчайте дітей правильно спілкуватись
     . Щоб навчитися правильно говорити, тре­ба навчитися читати і слухати.
    2. Читаючи, зосереджено заглиблюйтеся в зміст написаного: намагайтеся побачити, по­чути, зрозуміти й запам'ятати художні особли­вості мови, мовні звороти.
    3. Збагаченню словникового запасу допомо­же спеціальна робота: заведіть словник для за­пису нових слів, тренуйтеся в їх вимові та вико­ристанні, добирайте до них антоніми та сино­німи, вивчайте слова, що використовуються в переносному значенні,
    4. Намагайся не лише запам'ятати мову ора­тора, а й прийоми її побудови.
    5. Стежте за тим, щоб у розповіді не було слів-паразитів, не використовуйте непотрібних повторів — це збіднює мову.
    6. Стежте за побудовою речень, не вживайте складних конструкцій.
    7. Щодня читайте вголос по 15—20 хв., усві­домте зміст тексту, поміркуйте, де зробити па­узу, поставити наголос, якого емоційного відтінку надати мові.

    Виховання дітей
    1. Повірте в неповторність своєї дитини, у те, що вона — єдина, унікальна, не схожа на жодну іншу і не є вашою точною копією. Тому не варто вимагати від неї реалізації заданої вами життєвої програми і досягнення поставленої вами мети. Дайте їй право прожити власне життя.
    2. Дозвольте дитині бути собою, зі своїми вадами, вразливими місцями та чеснотами. Приймайте її такою, якою вона є. Підкреслюйте її сильні властивості.
    3. Не соромтеся виявляти свою любов до дитини, дайте їй зрозуміти, що любитимете її за будь-яких обставин.
    4. Hе бійтеся «залюбити» своє маля: саджайте його собі на коліна, дивіться йому в очі, обіймайте та цілуйте, коли воно того бажає.
    5. Обираючи знаряддя виховного впливу, удавайтеся здебільшого до ласки та заохочення, а не до покарання та осуду.
    6. Намагайтеся, щоб ваша любов не перетво­рилася на вседозволеність та бездоглядність. Встановіть чіткі межі дозволеного.
    7. Ніколи не давайте дитині особистих негативних оцінкових суджень: «ти поганий», «ти брехливий», «ти злий». Оцінювати треба лише вчинок. Треба казати: «Твій вчинок поганий, але ж ти хороший і розумний хлопчик (дівчинка) і надалі не повинен так робити».
    8. Намагайтеся впливати на дитину проханням — це найефективніший спосіб давати їй інструкції.
    9. Не забувайте, що шлях до дитячого серця пролягає через гру. Саме у процесі гри ви зможете передати необхідні навички, знання, поняття, про життєві правила та цінності, зможе­те краще зрозуміти одне одного.
    10. Частіше розмовляйте з дитиною, пояснюйте їй незрозумілі явища, ситуації, суть заборон та обмежень. Допоможіть їй навчитися висловлювати свої бажання, почуття та переживан­ня, тлумачити поведінку свою та інших людей.
    11. Дозволяйте дитині малювати, розфарбовувати, вирізати, наклеювати, ліпити, працювати з конструктором. Заохочуйте її до цього, створюйте умови.
    12. Відвідуйте разом театри, музеї, організовуйте екскурсії.
    13. Привчайте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички та любов до праці (підтримуйте ініціативу й бажання допомагати вам).

    Золоті правила виховання в сім’ї
    1. Повага до індивідуальності дитини (врахування бажань, інтересів, потреб), її самостійності, допомога у пошуку шляхів виходу зі складних ситуацій;
    2. Формування системи цінностей та збереження в сім'ї емоційного комфорту;
    3. Підвищення психологічної освіти батьків, набуття знань, урахування індивідуальних та вікових особливостей дитини;
    4. Забезпечення тісного взаємозв'язку і взаємодії зі школою та іншими дитячими колективами. Лише дружні, відкриті стосунки дитини з батьками, взаємодопомога, турбота та увага забезпечать добрі відносини в сім'ї, бажаний результат виховання.

    Десять заповідей батькам
    1. Не навчайте тому, у чому ви самі не обізнані. Щоб правильно виховувати, треба знати вікові та індивідуальні особливості дитини. Не сприймайте дитину як свою власність, не ростіть її для себе.
    3. Довіряйте дитині. Залишайте за нею право на власні помилки, тоді дитина оволодіє вмінням їх самостійно виправляти.
    4. Не ставтеся до дитини зневажливо. Дитина повинна бути впевнена в своїх силах, тоді з неї виросте відповідальна особистість.
    5. Будьте терплячими. Ваша нетерплячість — ознака слабкості, показ вашої невпевненості в собі.
    6. Будьте послідовними у своїх ви­могах, але пам'ятайте: твердість лінії у вихованні досягається не покаранням, а стабільністю обов'язкових для вико­нання правил, спокійним тоном спілкування, неквапливістю і послідовністю.
    7. Вчіть дитину самостійно приймати рішення і відповідати за них.
    8. Замініть форму вимоги «Роби, якщо я наказав!» на іншу: «Зроби, тому що не зробити цього не можна, це корисно для тебе і твоїх близьких».
    9. Оцінюючи дитину, кажіть їй не тільки про те, чим ви невдоволені, а й про те, що вас радує. Не порівнюйте її з сусідською дитиною, однокласни­ками, друзями. Порівнюйте, якою во­на була вчора і якою є сьогодні. Це допоможе вам швидше набути батькі­вської мудрості.
    10. Ніколи не кажіть, що у вас немає часу виховувати свою дитину, бо це означатиме: мені ніколи її любити.

Немає коментарів:

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...