Горить свіча... А, може, то Душа?...

   

     Пам'ять не стерти роками. Такими словами розпочався урок пам'яті

 до Дня жертв Голодомору 1932 - 1933 років.

 Кажуть, що минуле не належить нікому. Воно - надбання нинішніх і 
майбутніх поколінь, бо саме їм належить винести з нього 

всі найсерйозніші уроки, щоб подібні людські трагедії не повторилися 
ніде і ніколи.

  Хвилиною скорботи діти  вшанували  світлу пам'ять жертв Голодомору.

Хай ця хвилина увійде в наші серця тихою молитвою, 
очистить наші душі від зла.

                                         Ой, Боже! Боже милостивий!

                                         Не дай побачити повік

                                         Дитячі очі, повні страху,

                                         І сльози наших матерів.

Щоб голоду не знали люди вічно!